Фразеологі́чне зро́щення лінгв. — стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний на складові частини вислів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зрощення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
симблефарон — у, ч. Зрощення повіки з очним яблуком, адгезія між кон юнктивами повіки та склери або зрощення кон юнктив обох повік … Український тлумачний словник
синехія — ї, ж. Те саме, що спа/йка(и). •• За/дня синехі/я зрощення райдужної оболонки з капсулою кришталика. Пере/дня синехі/я зрощення райдужної і рогової оболонок … Український тлумачний словник
абартикуляція — ї, ж. 1) анат. Зрощення суглобів. 2) Нерозбірлива вимова … Український тлумачний словник
адгезивний — а, е. Такий, що прилипає, злипається; викликає зрощення (при запаленні) … Український тлумачний словник
анкілоблефарон — у, ч. Повне або часткове зрощення країв повік … Український тлумачний словник
анкілосимблефарон — у, ч. Вроджене зрощення кон юнктиви повіки з кон юнктивою очного яблука … Український тлумачний словник
вовчий — а, е. 1) Прикм. до вовк. || Зробл. зі шкури вовка. Вовча шуба. || Власт. вовкові. •• Во/вча ла/па степова однорічна рослина з розсіченими на вузьколінійні частинки листками й поодинокими голубими квітками. Во/вча па/ща мед. неправильне зрощення… … Український тлумачний словник
зросток — тка, ч. Утворення, що виникає внаслідок зрощення плодів, кристалів і т. ін … Український тлумачний словник
консолідація — ї, ж. 1) Дія за знач. консолідувати й консолідуватися. •• Консоліда/ція кі/стки мед. процес зрощення пошкодженої кістки з відновленням її цілісності. 2) Один із видів систематизації законодавства. 3) У цивільному праві – припинення права… … Український тлумачний словник
